дурощі весняні
Ніколи й нікого не ревнувала. Думала, що фізично на це не здатна... а тут.... Закохана по самі вуха, але більше від того сумно, аніж весело. Бо залізла в мою душу бісова штука під назвою ревнощі. Мало було мені комплексів, чи що???....
Я себе за це просто ненавиджу. І лячно мені. І куди його подітися???...... Він прекрасний. Правда) Блакитні очі, густе волосся, чудове почуття гумору, тендітні дотики.... Я постійно думаю лише про нього. Хоча ні, не лише... ще про його колишню.
Дурепа
Він її кохав. І кохав би й зараз...
І це мене вбиває.
Так, я знаю, що в мене є схильність до маній. І що це паранойя. Але, чомусь завжди мої підозри скидаються на паранойю аж доти, доки все не втілюється у реальності. І знов ж... так, я знаю, що думки матеріальні, бла-бла-бла....
Але, якщо чесно, мені від того не легше.... Бо закохана я. І хочу бути коханою, як це не банально.
І все ж життя прекрасне. Погода чудова, серце ламає ребра)
щоправда, купу комплексів ще ніхто не відміняв... але то таке)
Всім, хто читає, бажаю закохатися цією весною. Хоч на мить. Хоч у незнайому людину з натовпу. Так, щоб пульс підскочив до 200 ударів за хвилину) і померти на хвильку. А потім повернутися до життя. Знову. І стрінути буденність з новим подихом. Вже свіжим та бадьорим. Адже, на те вона й весна)
А я буду боротись із ревнощами, лінощами та целюлітом)
щоб літом все було чудово.
Дякую за побажання, та вже закохалась...)
хоча вже досить давно.
а потім подавлювала в собі це. доводилось.
зараз... ні.
бо він теж закохався. ура.
)
а ці ревнощі...
ох ці ревнощі.
найбільше мені боліло бачити фото його колишьної у рамочці на його робочому столі. при тому всьому, що він її всипав чорт-зна якими прокьолнами. та все ж колись кохав... і чомусь не прибрав те довбане фото.
і саме це фото змушувало якось охолонути, типу "не дарма воно там, те фото, стоїть, забудь, він все ще ЇЇ кохає, дурна"
та зараз все змінилось.
і я щаслива.
знов ура.
)))
=***
те фото було в нього на робочому столі... а в моєму випадку вони виснуть у нього на сторінці...
ого, це дійсно боляче... бо ж бо вона там не одна серед його колишніх.
Там купа різних приємнощів, що він їм робив, і жодного разу мені.
Та ж бо чого це я... він же мене не кохає...
Отношения будь-то с другом, будь-то личные или еще какие-либо всегда нуждаются в усилиях. И в усилиях обоих сторон. В конечном случае желание потерпит фиаско, рано или поздно, а случившееся перейдет в статистику. Влюбленность очень могучее средство ОТ многих и ДЛЯ многих вещей в нашей жизни. И очень глупо тратить эту силу на ревность и сравнение кто для кого что сделал...
аве!)
Оу..