я регресую а ти все також прекрасний

за останню добу я зробила багато вчинків, які, можливо, є абсолютно неправильними або ж навіть безглуздими. проте всі вони викликали в мене такі емоції, яких я не відчувала вже більше року. В мене в голові зараз відбувається третя світова, мені соромно дивить в очі деяким людям, я ні з ким, окрім тебе не можу поділитись тим, що в мені коїться, і... я навіть не знаю що писати.

Це все так несподівано, так приємно і так двояко.

я знову обрізала волосся. я знову хочу прокидатись з тобою.

мені соромно, страшно, сумно, радісно, пристрасно, захоплено, піднесено, спокійно, нервово... і в мене немає жодного плану дій. я вперше в житті прожила добу так, як цього хотіла я, а не так, як цього вимагала ситуація, соціум, мама, подруги, мораль, дружба, совість.

я дуже боюсь того, що все знову може піти шкереберть. і що я знову закохаюсь