Подзвони, ти давно цього не робив

Сиджу і реву. Реву, як дурепа. Посварилась з мамцею, і розумію, що вона права, і що я дурна курка, котра кидається на всіх, хто зверта на неї увагу. Ідіотка.

Гарна весна, а в мене екскременти на душі. За прогнозом скоро тиждень дощів – що буде? Я ж взагалі розкисну. Проте зараз тепло, і треба тому радіти. А як... зараз я здатна лише ревіти...

Я зрозуміла, що пишу тільки тоді тут, коли мені паскудно-припаскудно. Такий собі засіб вилити душу. Психолог для психолога.

Треба піти з дому, бо зараз в хід піде їжа калорійна, а потім мої істерики на дупі вилізуть. Беру навушники і йду.

(Якщо врешті-решт зберешся і захочеш мене побачити – подзвони. Ти давно цього не робив)